понедельник, 4 мая 2015 г.

Електронна комерція


   Сучасний етап розвитку світової спільноти характеризується великими соціально-економічними перетвореннями, прискореним розвитком інформатизації всіх сфер суспільного життя. Розвиток і упровадження сучасних технологій у сферу комерційної діяльності людського співтовариства стимулював різке зростання і збільшення масштабів використовування мереж глобальної комунікації, які об’єднують людей з різних соціальних груп в єдину світову інформаційну спільноту без географічних і політичних меж.
   Уже зараз розповсюдження, обробка, зберігання інформації є найважливішою сферою людської діяльності, яка вимагає чіткого правового регулювання, і її значення зростатиме у міру включення все більшого числа людей в активний інформаційний обмін. Інформація в короткий термін стала необхідним засобом супроводу товарів і послуг, ведення операцій, підтвердження подій і фактів. Сучасні технології глобальної комунікації дозволяють економічним відносинам, а також процесу створення нематеріальних благ існувати в електронній формі. Це пов’язано з організацією спільної роботи великої кількості людей, що знаходяться на значній відстані один від одного, можливістю напряму зв’язуватися між собою, повною свободою переміщення нематеріальних активів з особистого розсуду. Можливість взаємодії контрагентів незалежно від відстані забезпечує перевагу електронних форм взаємодії взагалі та ведення підприємницької діяльності зокрема. Безперечно, розвинена комп’ютерна і комунікаційна інфраструктура має стати одним з ключових чинників успішного соціально-економічного розвитку сучасної держави, ділової активності її громадян. На думку деяких авторів, досвід правового регулювання суспільних відносин “людина – комп’ютер – інформація” в тих країнах, які раніше інших зіткнулися з подібними проблемами, вступивши в стадію інформаційного суспільства, доводить, що чітко розмежовуються технологічні сфери правового регулювання, в яких можна виділити такі основні напрями :

• глобальна мережа Internet;
• захист даних;
• криптографія;
• мультимедійні системи;
• патенти на сучасні інформаційні технології;
• телекомунікація;
• електронна комерція.
      Безумовно, дана концепція не є абсолютно бездоганною, проте її положення заслуговують пильної уваги через свою актуальність.
    Сьогодні все більше значення придбаває електронна комерція. Її розвиток відбувається настільки стрімко, що більшість найбільших світових компаній разом з традиційним off-line бізнесом починає використовувати і електронну комерцію.
    Електронна комерція – це маркетинг, подача пропозицій, продаж, здача в оренду, надання ліцензій, поставка товарів, послуг або інформації з використанням комп’ютерних мереж або Інтернету [1]. Слід зазначити, що поняття “електронна комерція” ширше, ніж “комерція в Інтернеті”, оскільки в нього входять всі види електронної комерційної діяльності. За усередненою оцінкою різних дослідницьких компаній, зокрема Forrester Research, обсяг роздрібних продажів через Інтернет у 2004 році сягнув позначки $ 900 млрд., а в 2005 році оборот електронної комерції збільшився до трильйона доларів. З початку 90-х років XX століття у всьому світі значно зросла кількість законодавчих колізій, так чи інакше пов’язаних з електронною комерцією. Перехід інформаційних відносин, що фактично відбувся, з паперової в електронну форму перевершив по значущості і масштабу зміни економічних відносин, що відбулися у зв’язку із зміною форм господарювання і виробництва. Переклад звичних відносин в якісно іншу форму, масштабний характер циркуляції інформації привів до усвідомлення того, що існуюче нормативне регулювання і правозастосовна практика недостатні для регулювання підприємницьких відносин, що складаються в електронних інформаційних мережах глобальної комунікації.


Електронна комерція як складова частина електронного бізнесу

    Інформація це важлива рушійна сила економічного зростання та соціальних змін. Бурхливий розвиток інформаційних технологій призвів до того, що в сучасній світовій економіці інформація стала ключовим поняттям. Успішний розвиток мережі інтернет та бурхливе зростання електронної комерції в черговий раз довели, що інформаційний сектор економіки, на даний момент є найбільш динамічним та найбільш прибутковим.
   Електронна комерція - складова частина цифрової економіки. На даний момент вона також є і самою розвиненою і втіленою у життя сферою цифрової економіки. Для того щоб дослідити економічний та соціальний вплив електронної комерції перш за все потрібно дати визначення електронній комерції. Різні джерела по різному визначають електронну комерцію. В більш вузькому розумінні електронна комерція (e-coomerce) - це торгівля через Інтернет. В широкому розумінні - це ведення бізнесу в глобальних мережах.
   Оскільки я розглядаю електронну комерцію як складову частину цифрової економіки, то доцільним буде скористатись наступним визначенням.
Електронна комерція (E-commerce) - це сфера цифрової економіки, що включає всі фінансові та торгові транзакції, що проводяться за допомогою  комп'ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов'язані з проведенням цих транзакцій.
   До електронної комерції відносять електронний обмін інформацією (Electronis Data Interchange, EDI), електронний рух капіталу (Electronic Funds Transfer, EFS), електронну торгівлю (E-Trade), електронні гроші (E-Cash), електронний маркетинг (E-Marketing), електронний банкінг (E-Banking), електронні страхові послуги (E-Insurance), тощо.
   Оскільки в використовують американську методологію дослідження електронної комерції, то до електронної комерції слід відносити лише дві галузі електронної комерції: B2B (Busines-to-Busines) та B2C (Busines-to-Consumer). Європейські дослідники виокремлюють ще дві галузі: B2A (Busines-to Administrarion) та C2A (Consumer-to-Administration). З точки зору нашої методології ці галузі відносяться до поняття електронного бізнесу, що ширше за електронну комерцію.
   В даному розумінні електронна комерція вже існує майже 30 років, починаючи з тих часів, коли вперше комп'ютерна система Рейтерс стала використовуватись для здійснення операцій на фондових біржах. Але перші продажі товарів через Інтернет були зафіксовані лише у 1995 р.,  отже глобального характеру електронна комерція набула лише 6 років назад.
 
Суб'єктами електронної комерції виступають:
• домашні господарства;
• фірми;
• держава;
• постачальники мережевих послуг (провайдери, електронні платіжні системи (у технічному аспекті), тощо);
Основними перевагами електронної комерції є:
• оперативність отримання інформації, особливо при міжнародних операціях;
• зниження невиробничих витрат (торгових витрат, витрат на рекламу, витрат пов'язаних з сервісним обслуговуванням та інформаційною підтримкою споживачів);
• скорочення циклу виробництва та продажі, оскільки відпадає потреба повторного підтвердження інформації і знижується вірогідність помилок при введенні інформації;
• значно знижуються затрати пов'язані з обміном інформацією, за рахунок використання більш дешевих засобів телекомунікації;
• більша відкритість компаній до споживачів.
Після появи терміну "електронна комерція", завдяки її швидкої популяризації, багато дослідників відносили до неї будь яку бізнес діяльність в відокремлювати електронну комерцію від електронного бізнесу.
Електронний бізнес (E-business) - це ведення будь-якої бізнес діяльності у глобальних телекомунікаційних мережах, зокрема в Інтернет.

Зрозуміло, що електронний бізнес поняття значно ширше, і що електронна комерція є складовою частиною електронного бізнесу. Оскільки електронний бізнес, в даному розумінні, не такий розвинений як його складова частина, то визначення місця електронної комерції в електронному бізнесі є досить проблематичним.

Сучасний стан та перспективи розвитку електронної комерції в Україні


Останнім  часом все вагомішу роль в галузі світової економіки відіграє зсув грошового потоку в сферу електронного бізнесу – комерції в  Інтернет, що ще раз підтверджує той факт, що Інтернет-технології з кожним роком все більше впливають на глобальні світові економічні процеси. На початку 1990-х років з розповсюдженням комп’ютерів, відчувся їх значний вплив на всі сфери життя суспільства. Торгівля в Інтернеті стала одним із наймогутніших сегментів національних економік у промислово-розвинутих країнах. Компанії та підприємці прагнуть використовувати переваги Інтернету у своїй діяльності за допомогою швидкого навчання, обробки та передачі інформації, грошей, товарів. Суспільство переходить на якісно новий етап розвитку,  де визначальну роль відіграє інформація.
Сфера електронної комерції в Україні на сьогодні знаходиться на початковому етапі розвитку. Про це свідчить відкриття багатьох інтернет-магазинів в українському сегменті мережі.
Електронна комерція — це широкий набір інтерактивних методів ведення діяльності з надання споживачам товарів та послуг. Також під електронною комерцією розуміють будь-які форми ділових операцій, де сторони взаємодіють через електронні технології, а не в процесі фізичного обміну чи контакту. Загалом же електронна комерція — це використання електронних комунікацій та технологій обробки цифрової інформації для встановлення та змін відносин створення вартості між організаціями та між організаціями і індивідами.
Електронна комерція — це ведення бізнесу в онлайн режимі, яке на сьогоднішній день присутнє в чотирьох наступних сферах:
·        прямі продажі товарів і послуг;
·        банківська справа та фактурування (платіжні системи);
·        безпечне розміщення інформації;
·        корпоративні закупівлі.
Прямі продажі — найдавніший вид електронної комерції, який став першою сходинкою до більш складних комерційних операцій для багатьох компаній.
Споживачі та представники малого бізнесу можуть зекономити час та кошти, проводячи банківські операції через Інтернет. Сплата рахунків, проведення транзакцій між рахунками, купівля-продаж акцій, облігацій, — все це може виконуватися за допомогою Інтернету.

Виявлення сучасних світових тенденцій розвитку електронного бізнесу та аналіз можливостей і перспектив участі України у всесвітній електронній торгівлі можливе шляхом:
- визначення глобальних тенденцій у сфері Інтернет-технологій, використовуючи досвід США як світового лідера в електронній торгівлі;
- вивчення можливостей європейського ринку інформаційних технологій та його розвиток у найближчі роки;
- розгляду сучасного стану українського сегмента Інтернету та перспектив розвитку електронної комерції в нашій країні;
- виявлення необхідних умов для більш швидкого включення України в міжнародну систему електронної торгівлі.
За останні два роки ріст українського сегмента Інтернету (UAnet) спостерігається у всіх напрямках. Швидке збільшення користувачів Інтернет стане рушієм Інтернет-сектора в Україні. Інтернет-економіка нашої країни представлена галузями комп'ютерної техніки і комунікаціями, рекламою і медіа-індустрією, Інтернет-послугами, електронною комерцією.
Основними перевагами електронної комерції є:
·       оперативність отримання інформації, особливо при міжнародних операціях;
·       зниження невиробничих витрат (торгових витрат, витрат на рекламу, витрат пов'язаних з сервісним обслуговуванням та інформаційною підтримкою споживачів);
·       скорочення циклу виробництва та продажі, оскільки відпадає потреба повторного підтвердження інформації і знижується вірогідність помилок при введенні інформації;
·       значно знижуються затрати пов'язані з обміном інформацією, за рахунок використання більш дешевих засобів телекомунікації;
·       більша відкритість компаній до споживачів.
Сфера Інтернет-комерції розвивається не так швидко, як інші сегменти вітчизняного Інтернет-ринку, і має більш скромні інвестиції, тому що Інтернет-магазини ще не одержали масового визнання українськими покупцями. Через UAnet сьогодні добре продаються товари, що не вимагають контакту з покупцем: книги, касети, картки мобільного зв'язку, комп'ютери та комплектуючі. Багатообіцяючим є ринок туристичних послуг, ринок продажів та оренди житла, продажів автомобілів, коштовностей, рідкісних товарів. Водночас, за інформацією компанії TNS Interactive, всього 4% жителів України мають доступ до мережі Інтернет і лише 1% користувачів є одночасно Інтернет-покупцями.
Дуже перспективним в Україні є така форма організації інформаційної та торговельної взаємодії між компаніями через Інтернет, як електронна комерція "бізнес-бізнес". В умовах поглиблення міжнародного поділу праці, активного розвитку спільної комерції, коли підприємства не тільки купують один у одного продукцію, а й спільно працюють над виробництвом нових товарів та послуг, електронна комерція такого напрямку набуває особливого значення, оскільки вона передбачає формування тривалих партнерських відносин між підприємствами, які здійснюються через комунікаційні мережі.
В Україні вже створюються корпоративні портали, в межах яких систематизується корпоративна інформація та надається доступ до неї сертифікованим користувачам. Перспективним для України є також створення електронних ринків, систем управління ланцюжком комплектації, систем управління взаємовідносинами з клієнтами.
Важливим кроком у напрямі впровадження будь-яких систем "бізнес-бізнес" є використання відкритих міжнародних стандартів. В Україні вже існують технічні умови застосування цих технологій - створено національний електронний каталог товарів.
Безумовно, на розвиток міжнародної електронної торгівлі в Україні впливають ще й загальносвітові тенденції.
По-перше, в останні роки у зв'язку зі зниження цін на комп'ютерні системи і програмне забезпечення спостерігається бум у галузі продажів комп'ютерів.
Друга тенденція полягає у зростанні кількості користувачів Інтернетом. Провідні світові компанії прогнозують, що до 2020 р. приблизно більш як 1 млрд людей почнуть виходити в онлайн і буде створено понад 100 млн сайтів. Український сегмент Інтернету в даний час являє собою більш як 12 тисяч сайтів, і також очікується щомісячний ріст відвідувачів на 15 % .
Третя тенденція - це ріст онлайнових покупок, обсяг яких постійно збільшується.
Четвертий напрямок пов'язаний з різким ростом кількості домашніх компаній.
Для активного включення України в міжнародний електронний бізнес необхідне:
·       активне впровадження базового устаткування, комп'ютерів та телекомунікацій, у тому числі й у сільській місцевості, що забезпечить розширення комп'ютерної грамотності населення і належний рівень розвитку інфраструктури;
·       стимулювання швидкого розвитку інфраструктури мережі: розвиток Інтернет-магазинів, мережних бізнес-структур, операторів мережі та створення декількохвеликих вітчизняних Ітернет-порталів;
·       навчання професійним і загальним навичкам роботи в Інтернеті на всіх рівнях освітньої системи, включаючи держслужбовців;
·       розвиток внутрішнього споживчого ринку, підвищення купівельної спроможності шляхом досягнення стабільного економічного росту.
Таким чином, для активного включення України в міжнародний електронний бізнес необхідне:
§       активне впровадження базового устаткування, комп'ютерів та телекомунікацій, у тому числі й у сільській місцевості, що забезпечить розширення комп'ютерної грамотності населення і належний рівень розвитку інфраструктури;
§       стимулювання швидкого розвитку інфраструктури мережі: розвиток Інтернет-магазинів, мережних бізнес-структур, операторів мережі та створення декілька великих вітчизняних Ітернет-порталів;
§       навчання професійним і загальним навичкам роботи в Інтернеті на всіх рівнях освітньої системи, включаючи держслужбовців;
§       розвиток внутрішнього споживчого ринку, підвищення купівельної спроможності шляхом досягнення стабільного економічного росту.
Отже, розвиток Інтернет-комерції в Україні є надзвичайно важливим, оскільки це ефективний засіб, який дозволить вийти на світовий ринок багатьом українським компаніям, у першу чергу, фірмам, що надають комерційні послуги, і фірмам-розробникам програмного забезпечення. У кінцевому підсумку, електронна комерція дасть поштовх до подальшого розвитку в нашій країні як Інтернет-технологій, так і всій фінансовій інфраструктурі.

Основні поняття та напрямки електронного бізнесу

    Бізнес – діяльність з виробництва і реалізації товарів і послуг, яка здійснюється в умовах конкуренції на ринку й метою якої є отримання прибутку. Сутність бізнесу полягає у поєднанні інтелектуальних, матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних ресурсів з метою виробництва і продажу товарів або послуг громадянам, компаніям, організаціям. 
    Підприємництво – процес створення чогось нового, що має цінність. Концепція е-бізнесу виникла у США у 80-х роках ХХ ст. і стала результатом розвитку ідеї глобальної інформаційної економіки, яка була теоретичною основою створення локальних і корпоративних інформаційних мереж з поєднанням застосування інформаційних технологій (ІТ) в компаніях. 
    Електронна комерція (е-commerce) – вид електронної комерційної діяльності з використанням інформаційних комунікаційних технологій. Поняття «електронна комерція» ширша, ніж Інтернет-комерція, оскільки до нього входять усі види комерційної діяльності, здійснюваної електронним шляхом. 25 Інтернет-комерція – електронна комерція, обмежена використанням тільки комп'ютерної мережі Інтернет. До Інтернет-комерції не входять: здійснення банківського обслуговування через системи „Клієнт-Банк”, комерційна діяльність з використанням мереж VAN, мобільна комерція, системи управління ресурсами підприємства (MPR, ERP, CSRP). 
       Електронний бізнес – це більш ніж проста електронна покупка або продаж товарів, він потребує використання мережних комунікаційних технологій для проведення дій з метою отримання прибутків усередині і поза підприємством. Розвиток електронного бізнесу означає перехід до інформаційного простору основних бізнес-процесів і каналів зв'язку, а це рано чи пізно відіб'ється на діяльності всіх підприємств. Електронний бізнес складається з чотирьох стадій: маркетингу, виробництва, продажу і платежів. Якщо дві або більше стадій бізнесу здійснюються із застосуванням електронних систем, тоді бізнес вважається електронним. У вужчому розумінні е-бізнес – перетворення бізнес-процесів із застосуванням Інтернет-технологій, що дозволяє досягти вищої продуктивності. 
    Бізнес-процес – це сукупність операцій, що взаємопов'я- зуються між собою, процедур, за допомогою яких реалізується конкретна комерційна (підприємницька) мета діяльності компанії в рамках організаційної структури, при цьому функції структурних підрозділів та їх відношення між собою заздалегідь чітко визначені і зафіксовані. 
        Процес створення електронного бізнесу можна подати через такі складові: – прогнозування; – синтез технологічних компонент; – синтез комерційних компонент; – принципи і технології здійснення; 26 – чітко визначені стратегії.