Електронна комерція

   Сучасний етап розвитку світової спільноти характеризується великими соціально-економічними перетвореннями, прискореним розвитком інформатизації всіх сфер суспільного життя. Розвиток і упровадження сучасних технологій у сферу комерційної діяльності людського співтовариства стимулював різке зростання і збільшення масштабів використовування мереж глобальної комунікації, які об’єднують людей з різних соціальних груп в єдину світову інформаційну спільноту без географічних і політичних меж.

   Уже зараз розповсюдження, обробка, зберігання інформації є найважливішою сферою людської діяльності, яка вимагає чіткого правового регулювання, і її значення зростатиме у міру включення все більшого числа людей в активний інформаційний обмін. Інформація в короткий термін стала необхідним засобом супроводу товарів і послуг, ведення операцій, підтвердження подій і фактів. Сучасні технології глобальної комунікації дозволяють економічним відносинам, а також процесу створення нематеріальних благ існувати в електронній формі. Це пов’язано з організацією спільної роботи великої кількості людей, що знаходяться на значній відстані один від одного, можливістю напряму зв’язуватися між собою, повною свободою переміщення нематеріальних активів з особистого розсуду. Можливість взаємодії контрагентів незалежно від відстані забезпечує перевагу електронних форм взаємодії взагалі та ведення підприємницької діяльності зокрема. Безперечно, розвинена комп’ютерна і комунікаційна інфраструктура має стати одним з ключових чинників успішного соціально-економічного розвитку сучасної держави, ділової активності її громадян. На думку деяких авторів, досвід правового регулювання суспільних відносин “людина – комп’ютер – інформація” в тих країнах, які раніше інших зіткнулися з подібними проблемами, вступивши в стадію інформаційного суспільства, доводить, що чітко розмежовуються технологічні сфери правового регулювання, в яких можна виділити такі основні напрями :

• глобальна мережа Internet;

• захист даних;

• криптографія;

• мультимедійні системи;

• патенти на сучасні інформаційні технології;

• телекомунікація;

• електронна комерція.

      Безумовно, дана концепція не є абсолютно бездоганною, проте її положення заслуговують пильної уваги через свою актуальність.

    Сьогодні все більше значення придбаває електронна комерція. Її розвиток відбувається настільки стрімко, що більшість найбільших світових компаній разом з традиційним off-line бізнесом починає використовувати і електронну комерцію.

    Електронна комерція – це маркетинг, подача пропозицій, продаж, здача в оренду, надання ліцензій, поставка товарів, послуг або інформації з використанням комп’ютерних мереж або Інтернету [1]. Слід зазначити, що поняття “електронна комерція” ширше, ніж “комерція в Інтернеті”, оскільки в нього входять всі види електронної комерційної діяльності. За усередненою оцінкою різних дослідницьких компаній, зокрема Forrester Research, обсяг роздрібних продажів через Інтернет у 2004 році сягнув позначки $ 900 млрд., а в 2005 році оборот електронної комерції збільшився до трильйона доларів. З початку 90-х років XX століття у всьому світі значно зросла кількість законодавчих колізій, так чи інакше пов’язаних з електронною комерцією. Перехід інформаційних відносин, що фактично відбувся, з паперової в електронну форму перевершив по значущості і масштабу зміни економічних відносин, що відбулися у зв’язку із зміною форм господарювання і виробництва. Переклад звичних відносин в якісно іншу форму, масштабний характер циркуляції інформації привів до усвідомлення того, що існуюче нормативне регулювання і правозастосовна практика недостатні для регулювання підприємницьких відносин, що складаються в електронних інформаційних мережах глобальної комунікації.